Головна Поезія У День Незалежності України

У День Незалежності України

94
0

Свято  сьогодні  велике, державне.

Люди  радіють, та  в  душах, на  жаль,

Кожен  сумує, та  було  би  дивно,

Бо  світ  огорнула  єдина  печаль

За  нашу  країну,  за  хлопців  убитих,

Таких  молодих, та  їх  вже  нема,

Яким  тільки  жити, жити  й  творити.

Забрала  серця їхні  горе-війна.

Яка  допомога?Що  нам  робити?

Як  врятувати землю  від  чвар?

Треба  усердно Бога  молити! –

Ось  наша  зброя! Ось  це  наш  дар!

Господи  милий, добрий Владико,

Кулі  ворожі  від  нас  відверни!

Отче  небесний, Боже  великий,

Нам  Україну  завжди  храни!

*** *** ***

Нація  сили – народ  України.

Ера  не  знала  більш  мужніх  людей:

Завжди  боротись, іти  крізь  руїни,

Але  не  здатись. Мільйони  очей

Ладні  здолати   вершини  безкраї.

Епос  оспівує  витязів  краю.

Жадоба  волі  свій  плід  принесла:

Нині  свободи  еос  сіяє,

І  суверенності  зірка  зійшла.

Сила  Вкраїни  все  зло  подолає,

Тьма  розіб’ється вщент – сонце  засяє!

Мар’яна САЛО,  с. Глинсько.

Чи то архітектор, чи живописець намагається взяти матеріал і витворити диво. Глина, золото і слово є хаосом, який треба впорядкувати.

Поет — гончар, що ліпить сувенір,

З сирої глини форму виробляє.

Фаянс узорчастий в вогні горнил

З підкореної маси випікає.

Словесний майстер  мовби золотар,

Що філігрань оздоблює  емаллю.

Втім, не металів — мови то владар,

Яку звороти й рими прикрашають.

Ремесла ці єднаються в акорд:

Матерії потрібні нагрівання

Й орнаментом закріплений декор,

Тривким дарунком став, щоб твір на пам’ять.

Василь Борис.