Головна Цікаво У той рік заніміли зозулі, накувавши знедолений вік

У той рік заніміли зозулі, накувавши знедолений вік

331
0

Кожна людина і весь народ обдумує своє минуле, яке не належить нікому зокрема. Це надбання нинішніх та прийдешніх поколінь. Історія народу має велику силу — відкривати таємні документи, відновити імена тих, хто чинив опір людиноненависницьким акціям.

Віддаляються у часі від нас 1932-1933 рр. Не було тоді «… ні війни, ні посухи, ні потопу. Була тільки зла воля одних людей проти інших», і ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — старих, молодих, дітей і ще ненароджених. Вшанування пам’яті померлих у роки Голодомору 1932-1933 рр. вкотрий раз доносить нам правду цих подій. Щорічні акції «Запали свічку пам’яті», уроки історії про причини і наслідки Голодомору в Україні 1932-1933 рр., виставки виробів з хліба, виховні години «Хліб наш насущний» декларують моральні та духовні цінності українців.

Патріотами не народжуються, ними стають. Молоді люди все частіше задумуються над тим, що саме відбувалось в Україні у роки сталінського голодомору.

З приводу вшанування пам’яті померлих у роки Голодомору 1932-1933 рр. у Народному домі села Равське відбувся вечір-реквієм «Криваве клеймо». Літературно-музична композиція, представлена учасниками художньої самодіяльності Народного дому донесла до всіх присутніх усвідомлення Голгофи голодної смерті цих років. Весь захід, пронизаний щирим словом, торкнувся серця всіх присутніх. У кожному слові — сила мужності, гідності та мудрості. На фоні музичного супроводу, ораторії Євгена Станковича «Панахида по жертвах Голодомору в Україні» та палахкотіння полум’я свічок, кожен повторив для себе слова «хай подібне не повториться ніколи». У залі панувала глибока тиша. Вся постановка супроводжувалась хореографічними візерунками.

У виконанні Яринки Свідрак та Руслани Жигайло прозвучала пісня «Мамо, чому ти холодна». Також глядачів зворушили пісні «Свіча» у виконанні Христини Гнідець, «Марія» — Андріяни Мазан, «Молитва за Україну» — Руслани Жигайло.

Наймолодшими учасниками дійства були Ліліана та Анастасія Кушти і Тарас Гнідець.

Усі глядачі щиро вдячні організаторам заходу — завідувачці Народного дому с. Равського Оксані Кушті та завідувачці сільської бібліотеки Олександрі Зелінській за змістовне проведення вечора. Усім учасникам бажаємо творчого горіння та Божого благословення. Сьогодні вогник запаленої свічки згуртовує нас зі словами «пам'ять» та «віра» тому, що без віри немає людини, без пам’яті немає історії людства. Щоб осмислити минуле потрібно зрозуміти його. Ми добре пам’ятаємо слова Великого Кобзаря «…в своїй хаті — своя правда» та всім миром дамо відсіч запеклим ворогам нашого народу, а для цього «єднаймося, братове українці, щоб нас не пересилили чужинці». Чужого не хочемо, але й свого не віддамо. Присутні зрозуміли, що можуть пишатись своїми дочками й синами, адже прекрасне є насущним хлібом людського духу — це прояв волі молодого покоління стати активними будівниками новітньої історії України та творцями її майбутнього, усвідомлення особистої відповідальності за долю співвітчизників, готовність до праці й творчості за реалізацію найвищих ідеалів Незалежної України.

Ярослава СТАШКО, педагог-організатор Равської ЗОШ І-ІІ ступенів.