У церковній традиції утвердився такий звичай, що у наступний день після Різдва Христового церква святкує престольний празник Собору Пресвятої Богородиці і святого Йосифа обручника, вшановує Святу Родину. Величаючи осіб святої Родини, зосереджуємося на родинному характері Таїнства Різдва Христового, бо Христос прийшов на землю, народився у людському тілі, не лише для того, щоб об’явити людині правдивий образ Бога, звільнити людину з неволі гріха, а щоб наново з’єднати людину з Богом, повернути її до Божої спільноти.
Кожна спільнота, сім’я, родина має стати малою Божою родиною, де в центрі є і живе Христос. Життя членів сім’ї повинно нагадувати Божу родину, аби стосунки в сім’ї будувалися на основі любові до Бога.
Із нагоди храмового празника Собору Пресвятої Богородиці (с. Сопошин) та 25-річчя виходу УГКЦ із підпілля відбулася урочиста Божественна Літургія, на яку прибули священики з сусідніх парафій, деканатів, гості та парафіяни.
Вартим уваги було відзначення та вручення грамот вірним, які є живими свідками підпільного життя Церкви, котрі в часі тих буремних подій були скріплені у вірі, тримали контакт із підпільними храмами. Це свідчення любові до церкви Марії В’язівської, Івана В’язівського, Марії Старко, Михайла Корпала, Пелагії Генджали, Олександри Генджало.
Настоятель храму Собору Пресвятої Богородиці, отець Ярослав, наостанок наголосив: «Церква завдячує всім витривалим: праведникам, мученикам, угодникам, які в ті часи взяли відповідальність за вірність Церкві. Тож ми сьогодні бачимо, що на тих крихітних силах Господь відновив Церкву, якою є ми. Завдяки вірним, котрі в часі підпілля зберегли контакт єднання з церковою, сьогодні втішаємося її розвитком».
Зоряна Микитюк.
