Головна Економіка Займатись свинарством – справа не з легких

Займатись свинарством – справа не з легких

737
0

Свинарство — одне із найбільш розвинутих галузей сільського господарства на Жовківщині за останні роки. Вагомий внесок у його розвиток внесло фермерське господарство,  розташоване на території села Гряди.

Перш, ніж поспілкуватися із Мироном Остапчаком, засновником АПП «Гряда», мені вдалося пройти на територію свиноферми. Сказати по правді, це було непросто у зв’язку із карантином і спалахом африканської чуми в Україні. Все ж, хоча тільки ззовні, я побачила нові осучаснені свинокомплекси для відгодівлі свиней.

Розповідають, що ще недавно на  дахах приміщень росли берези, зараз покрівлі переоснащено за новітніми технологіями. «На цій території (показує праворуч) планують побудувати репродуктори, а ось тут — лагуна, чи, як правильно називається, гноєсховище. Вона вкрита спеціальною плівкою, що зменшує шкідливі викиди в повітря і, відповідно, знижує неприємний запах», — розповідає власник господарства.

На перший погляд, все видається дуже професійно, чисто і технологічно. Подумала: ось що таке «нова ферма». Тому викликають подив закиди про «безгосподарність» її керівництва.

— Чому саме свинарство? Чи плануєте в перспективі взяти до уваги й інші галузі сільського господарства?

— Тому що вважаю свинарство справді перспективним бізнесом. Більше того, у нас є певні напрацювання, адже ми займаємося імпортом свинини і субпродуктів. Відповідно, наявними є база клієнтів, складські приміщення, транспорт та досвід.

У подальшому  плануємо організувати виробництво повного циклу, тобто  з отриманням поросят на основі власного маточного стада, подальшим дорощуванням та відгодівлею молодняку і реалізацією його на м’ясопереробні підприємства.

Ми, фактично, на Жовківщині одне з найбільших підприємств, яке займається цією сферою діяльності. І майбутнє сільського господарства — саме за великими підприємствами. Справді  якісна продукція, що відповідає потребам ринку, може вироблятися лише на великих сучасних тваринницьких комплексах.

— Як показує статистика  Жовківського району, сільське господарство активно розвивається саме за рахунок свинарства. Порівняно з минулим роком, наявність поголів’я свиней зросло майже вдвічі. Як Ви розцінюєте ріст Вашого підприємства?

— Фактично ТзОВ «Гряда», як фермерське господарство,  почало працювати в 2014 році. Сьогодні ми займаємося вирощуванням свиней у приміщеннях 4-х свинарників загальною площею 8,000 м кв. Найкраще продемонструють розвиток нашої діяльності сплачені податки. Динаміка є такою, що у 2015 році підприємство сплатило в 5 разів більше податків, ніж в 2014-му.  Прикро, звичайно, проте більша частина сплачених нами податків не потрапляє до місцевого бюджету і не використовується для потреб села. Сподіваємося, що децентралізація влади дасть змогу змінити ситуацію.

З якими труднощами сьогодні стикається фермер вашого профілю?

— Створення бізнесу в свинарстві потребує значних капіталовкладень у будівництво, обладнання, техніку та передбачає наявність обігових коштів для початку діяльності. Дуже вартісними є сучасні технології виробництва.  Оборотні кошти потрібні для покриття витрат, пов’язаних із закупівлею поросят, оплатою праці, придбанням кормів, витратами на електроенергію тощо. Сьогодні доводиться багато вкладати, щоб завтра заробити.

Ринок диктує свої правила, і цінова політика міняється досить часто. Особливо складно працювати в період кризи, коли й люди суттєво скоротили обсяги споживання м’яса.

Сьогодні свинофермерські господарства зіткнулися ще з однією серйозною проблемою — епідемією африканської чуми серед свиней, яка була виявлена в Україні. Зараз вона ставить під загрозу загалом все виробництво. А це потребує додаткових заходів захисту й, відповідно, додаткових фінансових вливань. 

— Великі свиноферми можуть створювати масу незручностей для місцевого населення, зокрема поширення неприємного запаху. Наскільки нам відомо, саме це стало однією з причин розпалення конфлікту із місцевою радою…

— Усі ми розуміємо, що вирощування свиней не входить у перелік видів діяльності із «приємним ароматом» і може дошкуляти місцевому населенню.   Це стало однією із причин конфлікту із місцевими жителями. Окрім цього, ще одну проблему створюють земельні ділянки, які повинні одержати мешканці села, в тому числі, учасники АТО. Та ці ділянки знаходяться в межах санітарно-захисної зони нашого підприємства. Ми ж готові йти на поступки.

— Чому ж тоді не настає логічне розв’язання цієї конфліктної ситуації?

— Ми прикладаємо для цього всіх зусиль і пробуємо знайти компроміс. Принаймні, сьогодні вже є певні зрушення в конфлікті інтересів. З ініціативи народного депутата Володимира Парасюка відбулося ряд зустрічей керівництва свиноферми із представниками місцевої влади. В результаті було досягнуто порозуміння в ключових питаннях, зокрема таких, як подальше вдосконалення технологій і насадження смуги дерев хвойних порід у сторону с. Гряди з метою усунення неприємних запахів. Ми також погодилися і на скорочення санітарно-захисної зони навколо підприємства для того, аби місцеві мешканці і учасники АТО мали можливість одержати додаткові земельні наділи.

Сподіваємось на порозуміння із місцевою громадою. Більше того, ми розуміємо, що підприємство є не тільки джерелом наповнення бюджету, а й одним із джерел фінансування різноманітних соціальних проектів. Тому ми готові тісно співпрацювати із представниками місцевого населення, сприяти у забезпеченні благоустрою села. Наша «Гряда» має бути потрібною селу, щоб тут нам розвиватися і рости.

Розмову вела Марта ПРИЙМА.