Головна Інтерв'ю Хочемо дарувати людям чудову музику

Хочемо дарувати людям чудову музику

387
0

Вони настільки яскраві, що забути їх просто неможливо! Вони настільки енергійні та позитивні, що слухати їх без усмішки нереально! Талановитий кавер-гурт Michelle Band — це знахідка! Послухавши їх на «GAZON PARTY у Короля на Хаті» в Жовкві, зрозуміла, що мушу взяти у них інтерв’ю. Поспілкувалася я з барабанщиком, арт-директором гурту Назаром Свинчуком (мешканцем Жовкви)  про мистецтво співу, велику сцену, гастролі.

MICHELLE BAND – кавер-команда Західної України. За плечима музикантів живі виступи на фестивалях, закритих вечірках, весіллях! У репертуарі гурту кожен меломан може знайти для себе улюблену музику, адже грають вони практично все: від рок-н-ролів, диско, української програми до сучасних треків, які зараз звучать у клубах.

— Назаре, цікаво дізнатися про команду: як сформувалась, хто пише музику, тексти, мистецтво яких музикантів вас надихає?

— Гурт MICHELLE був сформований у джазовому складі. Я потрапив туди досить випадково. Знайомий розповів, що треба барабанщика, оскільки команда повинна була виступати на міжнародному джазовому фестивалі ALFA JAZZ FEST (відбувається щороку). Потрапивши туди, я отримав велике задоволення від гри з професіоналами, бо кожен із них має музичну освіту (закінчили консерваторію). Після фестивалю не хотілося з хлопцями розбігатися, і я запропонував створити під тією ж назвою, але іншого формату гурт, котрий згодом гратиме кавер, кавер-вест, тобто пісні, які вже існують. З цією музикою команда успішно виступає на різних заходах, закритих вечірках, весіллях. 

Щодо власної творчості, то паралельно працюємо над цим. У нас чудовий соліст Павло Пігура. Хлопець навчається у консерваторії, і у свої 20 років співає понад 200 пісень на різних мовах. Тексти й музику зазвичай пишемо самі, або це робить Павло. Маємо професіонала-гітариста Ярослава Кондиру, одного із найкращих гітаристів у Львові. Для мене велика честь із ним грати. Я як барабанщик одночасно виконую обов’язки арт-директора Michelle, домовляюся, організовую концерти… Бас-гітарист — Віталій Сичак і клавішник Олександр Курташ, котрий, до речі, із Красноярського краю, однак коріння в нього українське.

— Звідки така назва гурту?

— Michelle band зовсім молода група. Назва доволі просто зародилась. Можливо, навіть треба придумати передісторію, однак правда є правдою. Коли група грала у джазовому складі, попередня солістка мала племінницю у Франції, вона саме й називалася Мішель. В честь неї й було названо гурт. Просто й лаконічно.

— Напевно, часто зустрічаєтесь, відбуваються репетиції. Коли зможемо почути ваші записані доробки, альбом?

— Три дні на тиждень, як люди ходять у спортзал, так і ми ходимо на студію. Це попри те, що кожен ще задіяний в інших музичних проектах, гуртах. Музикантів доволі часто запрошують у складі інших команд виступати закордоном.

На сьогодні на студії у Києві ми вже записали по кусках кавер-варіант на кавер-версію нашого гурту, зараз будемо знімати відео. Відповідно зняли трохи якісних концертів, котрі можна переглянути в інтернеті. Надалі працюємо над тим, аби Michelle band випустила альбом із власними піснями. Сподіваємося, що це буде восени. Складатиметься він із власних пісень та музики. Напрацьовано приблизно 25 речей, однак вони ще не записані. В альбом увійдуть й пісні Павла Пігури. Це глибокі тексти, більше філософські. Однак сьогодні усе впирається у кошти, ми ж переконалися, що краще зробити менше, але якісно.

— За час існування квартету, думаю, вже є улюблені міста, країни, гарна публіка, котра щиро зустрічає й відривається на повну?

— Любимо Краків, Варшаву, Гданськ, ну й, звичайно, Львів. У польські міста з гуртом ми їздимо кожні три місяці і перед такою шанованою публікою виступаємо. Співаємо жовнєрських пісень (лемківських). У нас це гарно виходить, а їм це дуже пасує.

У Львові — часті гості в нічних клубах, арт-об’єднанні «Дзиґа», «Місто»… Виступаємо на замовлення на весіллях. Неодноразово свою творчість демонстрували у готельно-ресторанному комплексі “Акварель”. За сьогоднішньої ситуації в країні тримаємося поки що Західної України.

Окрім того, трішки займалися благодійністю, навіть частину коштів, виручених від концертів, скеровували на допомогу військовим в АТО. Ми дуже старалися, чим могли, тим підтримували.

— Нещодавно у Жовкві відбулося неперевершене свято «GAZON PARTY у Короля на Хаті» з нагоди Дня молоді. Поділіться враженнями від виступу на міс-цевій сцені для жовківської пуб-ліки.

— Оскільки я народився у Жовкві, то було дуже приємно, що близькі друзі запросили групу на градіозний захід. Ми старалися, аби все відбулося якнайкраще, аби звучання було якісне. Як на мене, публіка була задоволена, вдячна. Нарешті мені вдалося в рідне місто привести гурт, познайомити із жовківською публікою. Однак це вдалося зробити завдяки наполегливій праці, надзвичайним старанням ініціативних мешканців міста Володимира та Мар’яни Цимбалів (ГО “Самопоміч Жовква”), котрі передусім зобов’язалися привести команду з усім обладнанням, інструментами, надали комфортні умови для проживання. Хочу подякувати й Мирославі Гадьо за адміністративні функції. Вони зробили усе можливе, чого інколи не встигають навіть професійні організатори. Побільше б таких ініціативних жовківчан. Дякую!!!

— І традиційне запитання: що побажаєте своїм кумирам, слухачам?

— Я б дуже хотів, як мешканець Жовкви, частіше бувати у рідному місті із Michelle band, дарувати усім чудову музику. Місто наше невеличке, покоління росте, і його потрібно виховувати на чомусь правильному. У нас тут осередочок європейський, і ми повинні відповідати усім тим стандартам. А завдяки таким свідомим українцям, зокрема як родина Цимбалів, ми зможемо скріпити нашу свідомість, покращити культурне життя.

— Дякую за розмову.

Спілкувалася

Зоряна Микитюк.