Цей, дещо незвичний лист ми отримали від багаторічного страждальця сталінських таборів, засновника і голови районного товариства політв’язнів і репресованих, мешканця Жовкви Івана Олексійовича Мавдрика. У ньому 89-річний ветеран просить надрукувати вітання, приурочене йому з Днем… Незалежності(!?). Незважаючи на протермінованість у часі, не можемо відмовити у проханні, позаяк чоловік вважає, що слова-вітання, можливо, не всі ветерани отримали. А звернення справді хвилююче, правдиве й актуальне, як ніколи, сьогодні. Йому терміну давності немає. Можемо стверджувати, що на таких незламних людях виховується нинішнє покоління – ростуть нові вірні діти України, які готові віддати життя за цілісність і незалежність своєї країни.
Дорогі ветерани національно-визвольної боротьби!
В день величного свята Незалежності України звертаюсь до Вас з доземним поклоном та словами невимовної вдячності за Вашу відважну і жертовну боротьбу в ім’я свободи Української держави, адже саме завдяки Вашій вірі та самопосвяті існує вільна самостійна Україна.
На превеликий жаль, 23-ю річницю проголошення Незалежності Україна зустрічає на порозі війни: ворог безжально вбиває наших дітей руками найманців-терористів, руйнує наші домівки і відкрито демонструє свою військову міць на кордоні нашої держави.
Ми пам’ятаємо, що Ви, нехтуючи життям, без вагань ішли у бій за волю України. Ми знаємо, що за свободу нашої Батьківщини Ви заплатили велику ціни: кров’ю мільйонів освячено вівтар Незалежності Української держави. Але Вас не зламали ні довгі роки виснажливої боротьби, ні сталінські тюрми, ні мордовські табори.
Я схиляю голову перед Вашою відвагою і щиро бажаю Вам Божого благословення, міцного здоров’я, достатку та миру у Ваших домівках. Ви мужньо здобули нашу свободу. Велика честь для кожного з нас захистити її сьогодні.
Вірте, сьогоднішнє покоління захисників Батьківщини вистоїть і ствердить, що освячена кров’ю Героїв Незалежність в надійних руках вдячних нащадків.
З повагою, голова Львівської обласної ради Петро КОЛОДІЙ.
