Головна Поезія Поезія Люби Зеленої

Поезія Люби Зеленої

555
0

Щаслива

Щаслива мить, коли душа в спокої,

Щасливий день, коли на серці мило.

Благословенна я, що полюбила

Й твоєю стала, будучи чужою.

Медовий місяць пахнув дивоцвітом,

Вливались зорі росами п’янкими,

Ми були неповторними такими

В тонкій вуалі бабиного літа.

Кохання зачароване весною

Вкривала осінь падолистом,

Ми були, наче лебеді з тобою, —

Калина у червоному намисті.

Нам дарувала сонячні кантати

І було добре так, немовби в раю.

Щаслива я, що досі ще кохаю

І більше так не зможу покохати.

Любов ЗЕЛЕНА.