Поширену у наших краях і відому всім культуру — картоплю заслужено вважають другим хлібом. За кількістю страв, що їх можна приготувати з картоплі, з нею не зрівняється жодна рослина. Проте, щоб виростити повноцінний та багатий врожай цієї культури, ми прикладаємо багато зусиль і коштів.
Картопля має повертатися на попереднє місце не раніше, ніж через три роки, а на практиці дуже часто повертається через рік. Внаслідок цього в грунті накопичується велика кількість збудників хвороб, зокрема — бульб картоплі. Ці хвороби впливають на врожайність, товарні і cмакові якості картоплі, спричиняють відчутні втрати врожаю при зберіганні. Хвороби картоплі передаються через посадковий матеріал. Дуже тривалий час збудники хвороб зберігаються в грунті. Саме тому картопля потребує, в першу чергу, захисту від хвороб, а не лікування. Особливу увагу в захисті картоплі потрібно приділяти профілактичним заходам, щоб не допускати появи хвороб.
Фітофтороз вражає листя, стебла і бульби. На нижніх листках з'являються великі бурі роз-пливчасті плями, переважно по краях пластинок. На нижньому боці листа з'являється слабкий білий наліт. В умовах підвищеної вологості інфекція дуже швидко поширюється. Разом з вологою спори потрапляють в грунт і заражають бульби. Ознаками Ризоктоніозу є маленькі коростинки на поверхні бульб. Шкода від цієї хвороби проявляється на наступний рік. Звичайна парша з'яв-ляється на бульбах у вигляді шорстких виразок, які часто можуть покривати всю поверхню. Чорна ніжка проявляється з початку сходів. Листки піднімаються догори, їх краї закручуються у вигляді човника, жовтіють та засихають. На бульбах цю хворобу видно при розрізуванні – почорніння іде від столонного кінця до центральної частини. Ознаками кільцевої гнилі є жовте, потьмяніле листя, стебла в'януть та засихають. Бульба згниває зсередини і заповнюється липкою тягучою масою. Суха гниль проявляється в період зберігання. З'являються плями сірувато-бурого кольору, під ними тканина починає загнивати, бульба стає легкою і твердою. Збудники можуть до шести років зберігатися в грунті. Хвороба проникає тільки через пошкоджені ділянки шкірки. Мокрі гнилі картоплі в основному проявляються при зберіганні, але розвиватися починають в полі в бульбах. Інфекція може потрапляти через пошкодження комахами на поверхні, травми і рани. Існують вірусні хвороби картоплі — зморшкувата, смугаста і звичайна мозаїка, скручування листя та інші. Інфекція зберігається в бульбах, зовнішніх ознак практично немає. Кущі у таких рослин зі скрученим листям низькорослі, їх варто викопувати, щоб не залишати в полі інфекцію.
Азотне голодування можна визначити, якщо знизу куща з'яв-ляється світло-зелене листя, яке потім жовтіє. Нестача фосфору — затримка росту і тьмяне листя. Нестача калію — спочатку листя буріє, сохне і, як наслідок, відмирає. Нестача заліза — жилки листків зелені, листкові пластинки – мозаїчно-хлоротичні.
Крім звичних для нас хвороб та шкідників картоплі є небезпечні карантинні шкідники, наприклад картопляна міль. На даний час шкі-дник широко розповсюджений на всіх континентах. Навесні, у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками, шкідник знову потрапляє у поле.
Найдієвішими у разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин є обприскування інсектицидами. Заходами боротьби є комплекс карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів: систематичне обстеження полів, місць складання і зберігання картоплі; просторова ізоляція пасльонових культур у сівозмінах; глибока оранка полів з-під пасльонових; збирання врожаю до відмирання бадилля в стислий термін; післязбиральне знищення залишків бадилля; оптимальний режим лікувального й основного періодів зберігання картоплі; карантинні заходи щодо попередження поширення картопляної молі.
С. Вега, Г. Семочко,
держфітосанітарні інспектори
Держпродспоживслужби у
Жовківському районі.
