Фракція «Батьківщина» звітує про підготовку 12 законопроектів, які дадуть змогу провести реформи на користь місцевих громад, зокрема, реальну децентралізацію державних фінансів.
Необхідність внесення таких законопроектів обумовлена тим, що після прийняття урядового проекту бюджету на 2015 рік відбулася концентрація фінансових ресурсів у центрі, а на місцях громади фактично залишилися без грошей. Сільські, селищні та міські громади районного підпорядкування опинилися на межі виживання.
«Батьківщина» стурбована долею українського села та селян. Депутати фракції у співпраці з представниками громад та органів місцевої влади розробили низку законопроектів, метою яких є покращення життя кожного селянина та мешканця невеликого містечка.
Про те, що саме пропонує «Батьківщина», розповіла голова фракції Юлія Тимошенко.
— Чи вважаєте Ви питання децентралізації одним із головних?
— Децентралізація пов’язана з адміністративно-територіальною реформою та зміною терито-ріального устрою країни. Ми можемо відродити село тільки за рахунок надання місцевим громадам більших прав та повноважень. Сільські громади можна об’єднувати з метою економії, збереження коштів. А інший шлях — зміцнювати невеликі громади і дати кожній поштовх до розвитку. Ми вважаємо, що об’єднання має бути добровільним. Це питання повинні вирішувати не чиновники в Києві, а самі селяни. Таким чином ми зберігаємо демократію.
— Що принесуть нові реформи простому селянину чи фермеру?
— Нині українське село занепадає. Роботи немає, молодь втікає до міста, держава не може створити нові робочі місця. Люди виживають за рахунок того, що вирощують на своїх присадибних ділянках та продають на міських базарах. Наша фракція пропонує селянину, який має підсобне господарство, створити своє робоче місце на власному подвір’ї. Частина продукції, яку він вироблятиме, піде на власні потреби, а частина – на продаж. Єдина умова: товар має обліковуватися, продаватися на організованому ринку. За те, що селянин працює на своїй землі, продає надлишок, годує нашу країну, ми даємо йому трудовий стаж, без якого він не може розраховувати на пенсію.
— Тобто, це буде відродження кооперативного руху на селі?
— Для того, щоб його відродити, потрібно зняти з нього податки, інакше кооператив не матиме обігових коштів. Відомо багато випадків, коли у селян за безцінь скуповували городину, адже не всім поталанило жити біля траси чи великого міста, де можна реалізувати свій товар. Якщо буде передбачена єдина податкова система як для кооперативу, так і для селянина, то за таких умов у селянина купуватиметься його надлишкова продукція за вигідними цінами.
— Чи підтримуватиме Ваша фракція і надалі закон про повернення права громадам розпоряджатися земельними ресурсами?
— Так, зараз ми хочемо повернути сільській громаді право розпоряджатися землями запасу і резерву, які в неї забрали ще у 2001 році. Свого часу кожен селянин отримав земельний пай, але не мав на нього державного акту і, насправді, цією землею користується столичний Держкомзем. Ми пропонуємо віддати цю землю сільській громаді і дати право на оренду землі тому, хто дасть за неї більше коштів. Ці гроші підуть на потреби сільської громади, на розвиток села. Один із наших законопроектів дає можливість приватизувати землю, що дозволить родині планувати своє майбутнє, бути більш прив’язаною до рідної землі. Діти можуть продовжувати справу своїх батьків, що сприятиме розвитку сімейного фермерства.
— Чи передбачаються зміни у фінансуванні сільських громад?
— Ми передбачаємо збереження для сільської громади джерел фінансування на рівні 2014 року. Податки мають надходити до місцевих бюджетів, а не до Києва. Чим більше коштів надходитиме до сільської ради, тим краще житимуть селяни. Це для нас – найголовніше.
