Кожен із нас прагне бути позитивним батьком чи матір’ю. Це означає, що ми маємо стати прикладом для наслідування і допомагати нашим дітям повірити в себе. Добрими прикладами з власного життя ми чинимо глибокий і сильний вплив на своїх дітей, навіть коли здається, що цього ніхто не бачить і не помічає. Адже діти вчаться тому, як потрібно вирішувати проблеми і критично мислити про навколишній світ, у першу чергу, спостерігаючи за своїми батьками.
Коли дорослі діють імпульсивно, кричать один на одного, діти наслідуватимуть їх приклад. Адже гнів є однією з найбільших перешкод у людських взаєминах, а саме у розвитку навичок саморегуляції — здатності зупинити або стримати емоції.
Не варто звинувачувати у проблемі інших у присутності дітей. Краще слід подумати про свою особисту роль у ній, проявити співчуття до інших і зосередитися на вирішенні проблеми, а не на чиїсь винуватості. Адже діти зараз ростуть у світі, де до них пред’являються просто нереальні вимоги досконалості. Коли дорослі визнають свої помилки і вчаться на них, і при
цьому беруть відповідальність за свої вчинки та рішення, діти неодмінно навчаться робити те ж саме.
Не слід робити образливих зауважень про інших людей, бо діти вважатимуть, що буде абсолютно нормальним, якщо вони стануть робити те ж саме.
Ставте цілі і наполегливо прагніть їх досягти, незважаючи на перешкоди, що зустрічаються. Таким чином моделюйте безцінні навички для своїх дітей. Покажіть своєму синові або дочці те, як ви працюєте над подоланням труднощів у своєму житті. Навіть невелика, повсякденна взаємодія батьків та дітей уже є серйозним потенціалом для досягнення мети.
Не рятуйте своїх дітей від проблем. Адже вирішення труднощів замість них робить їх залежними і невпевненими в собі. Уважно слухайте, заохочуйте і підтримуйте їх, коли вони пропонують свої власні рішення.
Хваліть дітей за їхні зусилля, а не за інтелект. Зверніть увагу на їхні вчинки, де проявилася мужність, чесність або турбота про інших, а потім розкажіть їм про те, наскільки сильно ви цінуєте ці якості.
Дослідження показують, що якщо діти роблять помилки, то рівень їхнього навчання підвищується. Заохочуйте дітей встати на ноги після невдач — тому що ви вірите в них. Діти повинні знати, що ваша любов безумовна і зовсім не залежить від їхніх помилок.
Підготувала
Надія Байбула