За переказами, вже народження Івана Сірка було незвичайним —хлопчик народився з зубами, чим налякав усіх присутніх! Батько спробував виправити ситуацію, заявивши, що Іван «зубами буде гризти ворогів». Але це мало заспокоїло селян. До дитини ставилися з побоюванням, і в якійсь мірі це було виправдано, тому що він з дитинства проявляв незвичайні здібності, які згодом стали просто надприродніми.
Іван Сірко — надзвичайно талановитий воїн і видатний політичний діяч свого часу, здійснив близько 50 військових походів, і не зазнав жодної поразки. Чого варта тільки участь у франко-іспанській Тридцятилітній війні (1618-1648) на боці французів! У 1646 році, згідно з договором із французами, підписаним Богданом Хмельницьким, 2500 козаків через Гданськ морем дісталися французького порту Кале. Вели козаків полковники Сірко та Солтенко. Саме завдяки військовому мистецтву запорожців удалося взяти неприступну фортецю Дюнкерк, яка перебувала в руках іспанців. Фортеця мала важливе стратегічне значення — її називали «ключем від Ла-Маншу». Козаки взяли фортецю за кілька днів і, по суті, вручили французам такий бажаний «ключ». Воював Сірко і проти турецького султана, здобуваючи численні славні перемоги. Недарма турки і татари називали Сірка Урус-шайтаном і Семиголовим драконом. Іменем отамана підписано знаменитий лист турецькому султану Мухаммеду IV — той самий, написвння якого увічнив на своїй картині Ілля Рєпін! Авторитет Івана Сірка в Січі був величезний, тому запорізькі козаки 12 разів обирали його кошовим отаманом — з 1659 року до серпня 1680-го, тобто до самої смерті.
Про Сірка говорили і зовсім неймовірні речі. Наприклад, що його не брали ні куля, ні меч. Що Сірко — перевертень, який може перевтілюватися на вовка! У дохристиянські часи бога-громовержця представляли в супроводі двох вовків, або хортів. Саме про перетворення в хорта йдеться в легендах про отамана Сірка. Недарма слово «сiрко» — один з епітетів вовка, а від слова «хорт» походить назва острова Хортиці.
Розповідали, що коли він підстав-ляв руку під удар шаблі, на ній залишався лише синій слід. Але Сірко не тільки перемагав людей, а й нечисту силу. Річку Чортомлик назвали так тому, що в ній Сірко вбив чорта: той тільки майнув ногами, коли Сірко вистрілив у нього з пістоля.
Бурхливим виявилося не тільки земне життя Івана Сірка, а й посмертне. Великий воїн-характерник навіть після смерті продовжував перемагати ворогів! Він заповідав козакам після його смерті відрізати його праву руку і ходити з нею в походи. Козаки виконали заповіт отамана і, зустрічаючись з ворогом, виставляли вперед його руку зі словами: «Душа і рука Сірка з нами!». Козаки вірили: де рука – там і удача. Тому запорожців ще довго боялися і турки, і ляхи. Руку кошового поховали тільки після зруйнування Запорізької Січі. А на могилі Сірка був напис: «Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заповнені землі на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки і я».
За матеріалами Інтернету.
