Головна Інтерв'ю 120 – річчя від заснування Жовківської друкарні

120 – річчя від заснування Жовківської друкарні

379
0

Видавнича справа, друковане слово стали одним із визначальних факторів формування національної свідомості українців. В усі часи поліграфічна діяльність була запорукою розвитку освіти, науки, культури, всіх сфер суспільного життя країни. Від часів київського князя Ярослава Мудрого і до сучасної електронної доби книга залишається для людства визначним здобутком цивілізації, найважливішим джерелом знань, ефективним стимулом інтелектуального розвитку, синонімом високорозвиненої культури.

Видавнича діяльність отців Василіян в усі часи була важливим чинником у формуванні християнського та національного світогляду українського народу, сприяла збереженню його історичної пам’яті. Ба більше, Василіянський Чин був єдиним осередком видавничої та друкарської праці до 90-х рр. ХХ ст. в  усій Українській Греко-Католицькій Церкві, і не тільки в Україні, але й у світі, провадячи велику духовну і науково-просвітницьку діяльність в умовах української бездержавності.

За всю історію, яка охоплює півтисячолітній період, отці-василіяни заснували майже два десятки видавничих та друкарських осередків в Україні та світі, що, безсумнівно, є знаком великого Божого благословення, яке повсякчас супроводжувало їх на звивистих шляхах української історії та закликало щораз нових осіб до місії поширення друкованого слова.

Так, у 1895 році монахи ЧСВВ заснували у нашому древньому місті Жовкві друкарню. Цьогоріч жовківському видавництву та друкарському осередку виповниться 120 років. Напередодні Дня працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження ми зустрілися з генеральним директором ВВП «Місіонер» о. Климентієм СТАСІВИМ.

— Отче Климентію, скажіть, будь ласка, декілька слів про історію видавництва, головні дати.

— Видавництво «Місіонер» має свою славну історію, яку творили отці-василіяни — визначні постаті в церковному та національному житті. Воно засноване ще в кінці ХIХ ст., в 1895 році. І цього року ми відзначаємо 120 – річчя від заснування жовківської друкарні. З такою давньою історією не має жодного іншого видавництва в Україні. Це найстарше видавництво в Україні, яке охоплює різні історичні періоди (довоєнний, міжвоєнний та повоєний), які були дуже складними. Дуже цікавим є наш період відродження видавництва в роки незалежності України. Ця історія, а також інших василіянських видавничих та друкарських осередків є описана в книзі під назвою «Місія високого слова. Василіянське книговидання: минуле, сучасне і майбутнє», яка вийде до кінця травня. У ній висвітлено історію майже 20 видавничих осередків. Раджу всім прочитати, бо це історія українського книгодрукування.

— Які послуги може запропонувати жовківська друкарня сьогодні?

— Жовківська друкарня і надалі залишається великим потужним видавничим осередком, який тісно співпрацює з відомими авторами, зарубіжними видавництвами, тому що може виконувати різні видавничі, друкарські та післядрукарські процеси. Тут збереглись різні друкарські машини, на яких працювали від самих початків. Деяке поліграфічне обладнання має понад сто років, яке знаходиться в музеї друкарні. Є інші друкарські машини, придбані за роки української незалежності.

Книги Жовківської друкарні від самих початків заснування були широко розповсюджені в багатьох країнах світу, засвідчуючи високу культуру книговидання. Вони й тепер відзначаються різноманітністю тематики, високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Видавництво «Місіонер» в роки відродження неодноразово було нагороджене різними відзнаками. Воно і на далі видає книги, які здобувають відзнаки на книжкових форумах та конкурсах, що проходять зокрема у Львові, Києві, Тернополі. Без сумніву, це ознака великої любові до релігійної книжки вдало сформованого професійного колективу.

— Як виглядає друкарня на вітчизняному ринку поліграфії?

— Жовківське видавництво отців василіян поширювало та оберігало українську мову, цю найважливішу складову національного життя, яка є постійно під загрозою, незалежно від політичного устрою та часу, хоч уже настало ХХІ ст.

І ось уже понад століття видавництво «Місіонер» прославляє Жовкву плодами людської мудрості та знань, які передає у книгах, часописах, доносячи їх до різних прошарків суспільства. Отож, слава про місто Жовкву шириться не тільки в Україні, але також за кордоном.

Тому, беручи книгу до рук, маємо всі підстави подякувати авторам, перекладачам, друкарям, палітурникам, реалізаторам, адміністрації, адже книги, над якими вони трудилися, забезпечили збереження і поширення релігійної книжкової культури, стали чинником розвитку духовності і культури в Україні.

— Чому, на Вашу думку, наша друкарня втратила попит, який був, наприклад, років 20 тому чи 10?

— Усім нам добре відома ситуація, яка склалася в Україні. Фінансово-економічна криза торкнулася людей по всій Україні. Ріст долара, війна і т д. Відповідно зросла ціна на папір у три рази, а також інші допоміжні поліграфічні матеріали. Наприклад, офсетний папір 1 кг. коштував 8, а зараз — 25 грн., а то й дорожче. Зменшився попит на літературу, бо зросла ціна на книжку. Населення збідніло. Багато підприємств, зокрема банків, скоротилося, а ми останніми роками друкували багато для них продукції – датовані і недатовані щоденники, які вони замовляли через компанію «Еней».

Так, хотілось би придбати нове обладнання, автоматизувати ручні процеси, щоб покращити ефективність праці, але, на жаль, через фінансово-економічну кризу цього зробити неможливо. І тому придбати сьогодні книжку – це розкіш. Людина, яка має невеликі гроші, то думає, чи її купити хліб чи книгу? Заощадити кошти на ліки, чи поповнити свою бібліотеку?

Деякі поліграфічні комбінати взагалі припинили свою діяльність. І ця ситуація відображається і на житті жовківської друкарні. Можна провести певну реорганізацію, скоротити людей. Але ми не скоротили жодної людини, бо вони взагалі будуть тоді без роботи. А в них є сім’ї, діти, потрібно забезпечувати. Відкрилися нові невеликі друкарні, які не мають таких великих накладних витрат (плата за землю, електроенергію, опалення та допоміжні працівники і т. д.).

— Отче Климентію, чи святкуєте ви своє професійне свято?

— Із 2005 року видавництво «Місіонер» розпочало святкувати своє професійне свято— День поліграфіста, книговидання і книгорозповсюдження. Програма святкування залишається незмінною. Щорічно, неалежно від здорожчання,  намагаємося нашим праців-никам організовувати поїздки по історичних місцях   України.

Цей день – це також чудова нагода скласти людям щиру подяку за їхню працю, а також подбати за їхнє культурне збагачення,  що залишає милі незабутні спогади на все життя. Це свято – це пам’ять про людей, це вдячність їм, це молитва за них.

Працівники видавництва святкують своє професійне свято, мандруючи мальовничими куточками Батьківщини, розширюючи обрії свого пізнання, зростаючи духовно та культурно. Срібна земля з її чудовими храмами, монастирями та замками, знаменитий Софіївський парк, княжий Київ, фортеця Тустань та багато-багато інших історичних пам’яток.

Мати міцну і дружну родину у всі часи було і є почесним. Так і в колективі видавництва «Місіонер» усі – як єдина велика родина. Вони підтримують один одного, допомагають, разом працюють і від-почивають. Їхня праця справді є суспільно необхідною, оскільки жоден  із сучасних засобів інформації не здатен замінити книгу, а друкована продукція і по сьогоднішній день залишається найпоширенішою.

Тож нехай ніколи не згасають творча енергія і бадьорість духу. Міцного здоров’я, щастя, миру та злагоди Вам і Вашим родинам!

— Дякую за розмову.

Зоряна ГУМНИЦЬКА.

На світлині: за плечима палітурника Оксани Швед — понад чверть віку роботи в друкарні.