Головна Поезія Поезія Миколи Лупія

Поезія Миколи Лупія

622
0

Микола Лупій – автор аж трьох збірок віршів, що співаються. Небагато є людей, що впродовж тривалого часу так завзято беруться за перо. Пан Микола не просто пише, він підлаштовує свої вірші під мотиви українських народних пісень. Митець виражає свій внутрішній світ через поезії, опираючись на власні емоції та почуття. Бо, як скрипаля, його весела натура завше прагне пісенного репертуару.

Днями Миколі Петровичу Лупію виповнюється – 85! Шлемо найщиріші зичення здоров’я, творчого натхнення та усіляких гараздів.

Сьогодні пропонуємо увазі читачів творчі здобутки ювіляра із його другої книжки «Солодкий нектар душі».

Встидливий

(За мот. пісні “А я маю чорні брови”, скорочено)

Коли був ще молодим,

То трохи встидався.

Як дівчата віталися,       2 р.

Я не відзивався.

І за це мене прозвали

"Мовчуном з соснини",

Бо з ними не розмовляв я      2 р.

Жодної хвилини.

Як з такими дівчатами

Мені говорити.

Вони хлопців намовляють,     2 р.

Щоб до них ходити.

Усі хлопці, що там були,

Мені розповідають

І хваляться, що давно вже     2 р

Своїх дівчат мають.

Ті ж заманюють усіх

Смачним угощанням.

Й дуже хочуть цілуватись     2 р

Вже перед прощанням.

Я ще цього не відчув,

Не розговорився.

Прямо в очі ще дівчині         2 р

Жодній не дивився.

Але думаю, що треба

Щось в житті міняти.

Йти назустріч до дівчат,      2 р

Жінку вибирати

Як такої не знайду,

В чужину подамся.

Може там якійсь дівчині      2 р

Ще на дещо здамся.

Як підійде до душі,

Не буде чванлива,

Візьму її за дружину,          2 р

Лишень, щоб любила.

Равчанка

(За мот. пісні  "А в суботу тягне струни", скорочено)

А я дівчина — равчанка

І зовуть мене Наталка.

Я дівчина не сварлива

І з усіма справедлива.

Щире, добре серце маю,

Хто, що просить — помагаю.

І на хлопців я багата,

Їх стрічає наша хата.

Хлопці мене дуже люблять,

За мене не раз ся чублять,

Але я розбороняю

Чубитись не дозволяю.

З ними разом я гуляю,

Тому успіх у них маю.

Ні у чім не відмовляю,

Лиш, коли часу не маю.

Батькам також помагаю,

Про порядок в хаті дбаю.

Щоб мене не обмовляли,

Наче праці я не знаю.

Добре знаю, чого хочу,

Хлопцям голів не морочу.

Хочу так на світі жити,

Щоб добро людям робити.

За хлопцями не ганяю,

Сама собі ціну знаю.

Щоб знайти, кого шукаю,

Допоможи святий Миколаю.