Надію Михайлівну Андрухів у культурно-мистецьких колах Жовківщини знають, як надзвичайно талановиту людину, яка серцем і душею зрослася з українською культурою і творчістю.
Коли людина обдарована, то її талант переважно багатогранний. По-різному стелилася її життєва дорога, але любов до вишивання завжди була в душі.
Ще змалечку вона задивлялася на квіти, що ростуть на полях, в лісі, милувалась їх різнобарвним розмаїттям кольорів і потім все це втілювала нитками на полотні. Узори квітів, вишитих нею, як живі.
Її рушники, серветки, скатертини, сорочки, блузки є яскравою ознакою народного мистецтва, яке витікає з народних джерел і традицій, віддзеркалює всі відтін-ки рідного краю.
Вишивка, мереживо на полотні — як пісня, в якій закладено настрій рукодільниці, характер, щиру вдачу.
Надія Михайлівна створює шедеври, бо дійсно має точне око й естетичний смак, ниткою створює образи, пейзажі, натюрморти, квіткові композиції. Так вона показує любов до рідної землі, усвідомлює себе часткою українського краю, рідного народу.
Особливо пані Надія любить жанр сакральної вишивки. В її колекції є багато вишитих ікон Богородиці, Ісуса Христа, які ви-конані бісером і нитками. Саме цим майстриня висловила, що в її серці присутній Бог.
Вишивані шедеври нашої героїні розійшлися по всьому світі — опинилися у Латвії, Німеччині, Польщі, Америці, Канаді.
У Народному домі Надія Михайлівна створила справжню українську світлицю народного побуту, де розмістила антикваріат, давні меблі, знаряддя праці, прядку, посуд, вишиті рушники, старовинний одяг — український стрій.
Дивлячись на експонати в світлиці, мимоволі мандруєш, поринаєш в минуле, знайомишся з життям і побутом наших прапрадідів і розумієш їх роль у створенні культурних цінностей.
Василь ГУЛЬГУН, м. Жовква.
